Валенсія

Офіційно датою заснування Валенсії прийнято вважати 138 р. до зв. е. Поселення перебувало під владою римської імперії, але у I столітті до зв. е. його захопили та зруйнували лузитані. Завдяки консулу Дециму Юнію Бруту Каллаїку місто незабаром повстало з попелу, отримавши назву Валентія, що в перекладі означало «добре знамення». Однак урочистості римляни святкували недовго.

У 413 році Валенсію завоювали вестготи, і з цього часу вона грала роль «перехідного вимпела» у загарбницьких набігах християн та мусульман.

З початку VIII ст. Валенсія стала частиною Кордовського халіфату, а в XI столітті набула статусу столиці мавританського королівства і великого торгового центру Середземномор’я. Але вже 1094 року Родріго Діас де Вівар повернув у місто християнство. Маври були повністю вигнані, а мечеті, що нагадують про них, зруйновані або перебудовані під церкви.

У 1102 р. місто знову стало оплотом ісламської релігії і залишалося таким до XIII в. Через століття король Хайме I відвоював Валенсію у мусульман, проголосивши її та прилеглі до неї землі незалежним королівством.

У XV столітті Валенсія перетворилася на великого експортера шовку та кераміки і стала однією з наймогутніших держав Середземномор’я. Раптовому зростанню економіки чимало сприяло і перебування у місті Святого Грааля: ритуальної чаші, з якої християнські апостоли приймали причастя на Тайній вечорі.

На початку XVII в. підйом змінився занепадом. Торгівля змістилася на Атлантичне узбережжя, а Валенсія різко втратила колишню могутність. Частково повернути втрачений статус їй вдалося лише до середини XIX століття завдяки торгівлі рисом та фруктами. У зв’язку з економічним зростанням зазнав змін і вигляду міста: місцевій владі довелося ухвалити рішення про знесення фортечних стін, що перешкоджали його розширенню.

В наші дні економіка Валенсії залежить від сільського господарства, промисловості та сфери обслуговування. Прагнучи не відставати від Барселони та Більбао, Валенсія влаштовує виставки творів мистецтва та дизайну в IVAM (Валенсійському інституті сучасного мистецтва), сучасному центрі мистецтв та Палаці музики та конгресів — конгрес-центрі зі скляним фасадом, побудованим у 1997 році за проектом англ. Незважаючи на сучасний ритм життя, місцеве населення зберігає свої традиції. Це особливо яскраво проявляється під час пишного свята Лас-Фальяс (12-19 березня), під час якого спалюють фігури з пап’є-маше. Скрізь у магазинах продаються барвисті мантильї, розписані вручну віяла, шовкові шалі ручної роботи та кераміка з околиць Патерни. А в меню обов’язково присутня паелья у всьому своєму розмаїтті.

Валенсія – місто контрастів. З одного боку, тут не бракує архітектурних пам’яток. А з іншого – місцева влада не бачить нічого поганого в тому, щоб надати вулицям та площам більш сучасний, якщо не сказати екстравагантний вигляд. Часто історичні об’єкти тут є сусідами з масштабними проектами в суто урбаністичному стилі, які доповнюють традиційні для цього регіону апельсинові гаї.

Плаза дель Аюнтам’єнто

Почати подорож Валенсією краще з площі Мерії. Саме звідси вирушає більшість туристичних автобусів, які познайомлять із місцевими визначними пам’ятками. Численні ресторанчики, що пропонують заїжджому мандрівнику продегустувати валенсійську паелью, великий міський фонтан, велика кількість квіткових клумб, будівля мерії, відкрита для відвідування всі будні дні – все це Плаза дель Аюнтам’єнто. Добиратися до площі простіше на метро (станція Xativa) або автобусом (маршрути № 4, 6, 16).

Кафедральний собор

Собор Діви Марії – головна християнська церква Валенсії із платним входом для туристів. Незважаючи на те, що основна частина храму була побудована в XV ст., згодом його архітектура та внутрішнє оформлення зазнавали серйозних змін.

За часів громадянської війни в Іспанії в будівлі сталася пожежа, внаслідок якої серйозно постраждало її внутрішнє оздоблення, а також повністю знищено унікальні церковні органи. Втім, найбільше відвідувачів собору приваблюють не особливості його архітектури, а той факт, що під час будівельних робіт тут було виявлено легендарну християнську святиню – Священний Грааль. Реліквія офіційно визнана Ватиканом справжньою і є одним із атрибутів знарядь пристрастей. Щоб побачити Грааль, необхідно пройти до церковної каплиці. Доїхати до собору можна автобусом: зупинка Placa de Reina, маршрути № 4, 6, 8, 9, 11, 16, 28, 70.

Церква Санта-Каталіна

Поруч із Кафедральним собором, на площі Лопе де Вега, знаходиться храм Святої Каталіни. Знайти його легко по дзвіниці у вигляді шестигранника. Церква примітна тим, що була побудована під час правління короля Хайме I на руїнах мусульманської мечеті. Протягом усієї історії існування окремі частини будівлі кілька разів знищувала пожежу, а відновлювальні та реставраційні роботи, що йшли за нею, щоразу змінювали вигляд храму.

Церква Сан Ніколас і храм Тіла Христового

Храм Св. Миколая іноді називають другою Сикстинською капелою. Причиною тому – унікальний розпис стін та склепінь приміщення, що є епізодами з житія святих. Можливо, саме тому вхід до церкви платний. Розташовується храм на площі Сан Ніколас. Плануючи відвідування цієї визначної пам’ятки, варто врахувати один момент: вхід на церковну територію знаходиться у невеликому провулку та його легко пропустити.

Помилуватися фресковим живописом та історичними барельєфами можна у коледжі Тіла Христового (храм Патріарха) на Plaza Patriarca. Тут можна спостерігати не зовсім типовий для таких місць експонат: опудало алігатора. Місцеві люблять розповідати легенду про те, як у XII столітті крокодил наводив жах на жителів Валенсії, котрі брали його за дракона. Тварина була вбита засудженим до смерті каторжником, а його останки були виставлені на загальний огляд церкви. Реальна історія набагато прозаїчніша. Чучело американського каймана було подано як екзотичний презент засновнику церковного коледжу.

Національний музей кераміки

Після відвідин церков та соборів з’являється природне бажання трохи розвіяти релігійну атмосферу. Наприклад, можна заглянути до Національного музею кераміки ім. Гонсалес Марті. Будівля розташовується в центральній частині міста, за адресою: Carrer Poeta Querol, 2. Дістатися об’єкта можна на метро, ​​зійшовши на станції Colon.

Загалом у музеї перебуває 5000 експонатів, більшість яких належала самому Мануелю Гонсалесу Марті. Тут можна не тільки познайомитися з історією розвитку керамічного ремесла в країні, але й побачити зразки порцелянового посуду, що використовувався при дворі королів іспанських, а також зразки ісламської кераміки.

Музей образотворчих мистецтв

Всім поціновувачам прекрасного у Валенсії варто виділити час на відвідування Музею образотворчих мистецтв, тим більше що вхід до нього безкоштовний. У його виставкових залах знайшлося місце археологічним артефактам, полотнам Дієго Веласкеса, Ель Греко, Хоакіна Соролля, Хосе де Ребери, а також унікальним гравюрам Джованні Баттіста Піранезі. Музей розташований на Calle San Pío V (станція метро Alameda). Час роботи: з вівторка по четвер, з 10:00 до 20:00.

Королівські сади

Неподалік Музею образотворчих мистецтв знаходиться дивовижний парк-заповідник, створений за наказом короля Іспанії Філіпа II в 1560 році. У Jardines del Real зібрана величезна колекція рослин з усього світу, що включає рідкісних представників світу флори. Окрасою садів служать численні скульптури, штучні водойми та фонтани. На території є невеликий звіринець та Музей природної історії. Парк відкритий щодня з 8 ранку до пів на десяту вечора.

Музей Фальяс

Весна Валенсія святкує свято вогню, Las Fallas. Протягом двох тижнів у місті вирує дивовижний карнавал, що закінчується церемонією спалення ляльок та скульптур із пап’є-маше. В решту часу частинку свята можна знайти у Музеї Фальяс. У невеликому приміщенні зібрані ляльки, які свого часу брали участь в урочистостях. Існує традиція: за місяць до свята виставляти манекени на загальний огляд та шляхом голосування обирати фігуру, яка не буде спалена, а стане музейним експонатом. Відвідувати місце краще із дітьми, вибух позитивних емоцій забезпечений.

Центральний ринок

Вирушати на пошуки шматочка ароматного хамону та свіжих устриць необхідно на міський ринок на Plaza del Mercado. За традицією, що склалася ще в Середні віки, сюди звозяться найкращі продукти Валенсії. Екстер’єр будівлі, в якій розташовуються торгові ряди, вартує окремої уваги. Будова в стилі іспанського модерну зводилася з 1914 до 1928 року. Про масштабність проекту можна судити хоча б за розмірами бані, висота якого становить 30 м. Незважаючи на вражаючу велич будівлі, забути про покупки все одно не вийде: асортимент продукції на центральному ринку Валенсії просто казковий!

Місто мистецтв та наук

Крокувати з атмосфери минулого в нову еру можна, здійснивши прогулянку Містом мистецтв і наук. Архітектурний комплекс, що розташувався на місці колишнього русла річки Турія, включає:

• будівля оперного театру;
• науковий музей;
• планетарій та кінотеатр IMAX;
• галерею;
• океанографічний парк.

Якщо покупка вхідного квитка в будь-який з павільйонів не входить у плани, варто хоча б помилуватися незвичайним виглядом самих будівель і трохи розслабитися у парку.

Біопарк

Усі зоопарки схожі одна на одну як брати-близнюки. Але це зовсім не стосується Біопарку Валенсії. Тварини тут знаходяться не в клітинах, а в спеціально відтворених умовах, близьких до їх природного довкілля. Тільки тут хижаки та травоїдні мирно співіснують поряд один з одним. Особливо екскурсія Біопарком сподобається дітям і тим, хто перебуває у твердій впевненості, що щасливе життя для тварин у неволі неможливе. Дістатися до зоопарку можна на метро (станція Nou d´Octubre) або автобусом.

Старе русло річки Турія

Похвалитися архітектурними пам’ятками може практично будь-яке, навіть найменше, європейське місто, а ось оригінальну пам’ятку у вигляді осушеного річкового русла можна зустріти лише у Валенсії. Колись через міські вулиці протікала річка Турія, яка напувала місцеве населення, а в сезон повені затоплювали житлові квартали. У середині ХХ століття водну артерію Валенсії осушили. Колишнє річкове русло частково перетворили на сади, парки та футбольні поля, а на деяких його відрізках проклали дороги. Тепер про існування Турії нагадують лише мости.

Маленькі пам’ятки великого міста

Іноді отримати уявлення про характер населеного пункту можна за його найвіддаленішими куточками та затишними містечками. Часто такі маленькі пам’ятки не згадуються у путівниках, що не робить їх менш цікавими. Наприклад, усім любителям тварин варто заглянути на Calle Museo, де знаходиться так званий Кошкін будинок. Це аж ніяк не жарт і не чергова сучасна пастка для туристів. Мініатюрний особняк з крихітним входом та фонтанчиком був збудований у 1091 році спеціально для місцевих бездомних котофеїв.

На площі Лопе де Вега, поряд із церквою Св. Каталіни є ще одна незвичайна будова. П’ятиповерхівка вважається одним із найвужчих будинків у світі, її ширина складає всього 1,07 м.

Об’єкт, який безперечно мав би успіх у російських бабусь, знаходиться в Paseo de la Alameda. Ця найдовша лава в Європі з’явилася тут у XVI столітті.